По двоє чи по одному?

Чому на заняттях в "RoboMaker" один набір і один ноутбук використовує одна дитина, а не дві?
По двоє чи по одному?
Чому на заняттях в "RoboMaker" один набір і один ноутбук використовує одна дитина, а не дві?
Вагомість командної роботи
та умови її реалізації
У шкільному віці важливим фактором розвитку дитини є соціум, спілкування з однолітками. Взаємодіючи один з одним, діти отримують перший досвід знайомства, ведення розмови, спільного виконання справи, тобто розвивають соціальні навички, засвоюють соціальні норми і правила, тощо. У майбутньому хороші навички спілкування їм допоможуть стати успішними дорослими.

Це одна з причин, чому майже всі клуби робототехніки України використовують схему навчання, коли дві дитини навчаються за одиним ноутбуком і один набором конструктора. Це штучна умова клубу, яка пасивно змушує дитину йти на спілкування й розвивати його. Лише у злагоді у дітей виходить виконати завдання швидко та якісно, ще й отримати задоволення від процесу та результату.

Але далеко не у всіх дітей, які приходять на групове заняття, одразу виходить налагодити стосунки з сусідом по парті. Адже для більшості дітей для налагодження стосунків з незнайомими однолітками потрібен час, комфортне та сприятливе середовище. З всого боку викладач має сприяти створенню доброзичливої атмосфери під час процесу навчання.

Отже, для командної роботи в парах:
по-перше, потрібна додаткова увага викладача;
по-друге, план занять має враховувати час на командну роботу, бо вона потребує більше часу.
Чи можливий індивідуальний підхід при роботі у парах?
При індивідуальному підході приділяється увага складнощам, що виникають у кожної дитини. Звісно, це покращує результат навчання та приваблює батьків. Тому багато клубів робототехніки йдуть саме цим напрямом умов надання послуг.

Індивідуальний підхід до дитини під час занять в парах дуже складно реалізувати.

По-перше, викладачу треба виявити проблему з якою стикнулася дитина. Коли діти в парах, вони або самі її вирішують, як знають (і це не завжди вірне рішення), або просто ігнорують її, бо соромно один перед одним. І лише в деяких випадках вони обидва питають у викладача, ще рідше, коли це робить лише одна дитина з пари.

По-друге, загального часу заняття стає менше, бо час індивідуальної уваги забирає додатковий час. Коли викладач підходить і пояснює одній дитині, інша в цей час нудьгує. А час іде. І за цей час ця дитина могла б продовжувати. Особливо це відчутно, коли швидкості дітей у парі різні. Тоді викладач вимушений пропускати деякі питання дітей, вирішувати проблему швидко, не пояснюючи дитині суть рішення, тощо.

Отже, при роботі у парах індивідуальний підхід дуже умовний.
Ефективне навчання - одна з цінностей клубу
Однією з цінностей клубу спортивної робототехніки "RoboMaker" є ефективне навчання - високий результат за малий проміжок часу.

Дві з багатьох умов такого навчання - це можливість кожної дитини навчатися зі своєю індивідуальною швидкістю та можливість викладача вчасно виявляти труднощі в навчанні у дитини та вирішувати їх. Це набагато краще вдається, коли діти працюють кожен зі своїм набором і ноутбуком.

Крім того, якщо діти працюють по одному, а не в парах, то відповідальність за результат виконання завдання на занятті лягає лише на одного, і дитина з більшою увагою та бажанням його виконує.

Тому на заняттях в "RoboMaker" один набір і один ноутбук використовує одна дитина, а не дві!

Спілкування ж дітей у групі відбувається під час збирання моделей та практичних завдань. Командна робота відпрацьовується або при виконанні експериментів, або на курсі "Олімпієць", де цьому приділяється окрема увага.
На заняттях в клубі спортивної робототехніки "RoboMaker" для кожної дитини своє робоче місце з окремим набором і ноутбуком
На заняттях в клубі спортивної робототехніки "RoboMaker" для кожної дитини своє робоче місце з окремим набором і ноутбуком
Made on
Tilda